Орлик Пилип Степанович - український політичний, державний і військовий
діяч, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист.
Представник шляхетського роду Орликів (чеського походження). Один із
упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який іноді
Біографія
Народився у Косуті (Ошмянський повіт, Віленське
воєводство, нині Вілейський район, Мінська область, Білорусь) в сім'ї родовитої
литовської шляхти чеського походження — Орликів. Батько Степан Орлик служив у
війську короля Речі Посполитої, загинув на 51-у році життя під час
польсько-османської війни в битві під Хотином у грудні 1673 року. Мати — Ірина
Орлик (з білорусько-українського роду Малаховських), охрестила сина за
православним обрядом (батько був католиком).
Навчався у єзуїтському колегіумі у Вільні, а
також у Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 році. Навчався
відмінно, проявив талант ораторства і поезії, цікавився філософією і
літературою, добре володів українською, польською, церковнослов'янською,
болгарською, італійською та іншими мовами.
«Перша
українська Конституція»
Намагаючись завоювати собі підтримку, в 1710
році Пилип Орлик складає (згідно інших джерел схвалює) «Пакти й Конституції прав
і вольностей Війська Запорізького» («Pacta et Constitutiones legum libertatumqe
Exercitus Zaporoviensis»), укладає зі старшиною та запорожцями угоду —
документ, який пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика — так звана
«Бендерська конституція», яку інколи вважають першою українською Конституцією,
а також однією із перших конституцій у Європі. Нею він зобов'язувався обмежити
гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий
статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від
Московії у випадку, якщо він здобуде владу в Україні.
Створення цих документів вважається значною заслугою
Пилипа Орлика в історії України.
Після
поразки
Протягом наступних років Орлик із невеликою
групою прибічників шукав підтримки своєї справи у різних європейських
володарів.
У 1709-1714 роках перебував у Бендерах.
У
наслідку Прутського миру, 5 березня 1712 року було видано фірман султана, за
яким на Правобережну Україну й Запорозьку Січ поширювалася влада Орлика. У квітні
1712 року Османська імперія підписала договір з Московією: Лівобережжя з Києвом
та його передмістям лишалося за Московською державою. Ратифікація Прутського
договору в такому вигляді стала тяжким ударом для Орлика та його сподвижників.
З 1714 року Орлик із частиною старшини
скористався запрошенням Карла ХІІ і жив до 1720 року у Швеції. Після підписання
шведсько-московського миру виїхав із Швеції й вимушено змінив по черзі
Німеччину, Австрію, Річ Посполиту. 1722 року, прямуючи до запорозьких козаків в
Олешківську Січ, був затриманий османською владою в Хотині й до 1738 року
інтернований у Салоніках.
Проте він не припиняв пошуки підтримки у
різних європейських державах (Франції, Великої Британії, Речі Посполитій,
Ватикану, Саксонії, Прусії та інших), неодноразово порушував питання про
допомогу в справі відновлення української державності, продовжував бомбардувати
французьких, польських, шведських і османських політичних діячів маніфестами
про недолю України та разом із сином Григором планувати кроки, спрямовані на
звільнення вітчизни від московського ярма.
Надалі жив у Хотині, Серезі, по тому — в Чернівцях,
Каушанах і Бухаресті. Згодом переїхав до Ясс, де й помер 24 травня 1742 року.
Сім'я
Дружина Анна (народилась 29 липня 1683) якийсь час
проживала у Станіславові, майже на 15 років пережила чоловіка. Контактувати з
чоловіком їй допомагав ректор місцевої колегії єзуїтів кс. Томаш Заленський.
Спадщина
Пилип Орлик залишив після себе багато листів і
великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720-1733, частково
виданий 1938 року та повністю у 2013 році («Темпора»), написаний польською
мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою.
Вшанування
пам'яті
Пам'ять про Пилипа Орлика вшановано, зокрема,
тим, що на його честь названо вулицю на Липках, в привілейованому районі
центральної частини Києва, на якій знаходиться Верховний Суд України. У
шведському місті Крістіанстад на будинку, де проживав Пилип Орлик, встановлено
пам'ятну дошку на його честь.
У селі Косута Вілейського району Мінської
області встановлено пам'ятний знак на честь Пилипа Орлика. Його ім'ям названа
одна з вулиць Вілейки.
Інформаційні джерела:
http://bit.ly/1REz8xN
